З 1 вересня 2023 року Православна Церква України живе за новоюліанським календарем. Для багатьох це досі звучить незвично: Різдво 25 грудня, Покрова 1 жовтня. Пояснюємо, звідки взялася різниця в датах, що саме змінилося і що залишилося як було.
Звідки різниця в 13 днів
Юліанський календар, який здавна використовувала Церква, запровадили ще в Стародавньому Римі. У ньому кожен четвертий рік високосний, тож середній рік триває 365 днів і 6 годин. Це трохи довше за справжній сонячний рік — приблизно на 11 хвилин. Похибка непомітна в межах одного життя, але за століття вона накопичується: приблизно один день за 128 років.
У XVI столітті на Заході запровадили григоріанський календар, який виправив цю похибку. Сьогодні саме за ним живе світ і громадянське життя України. Різниця між юліанським і григоріанським календарями у XX і XXI століттях становить 13 днів. Тому, наприклад, 25 грудня за старим стилем припадало на 7 січня за громадянським календарем.
Що таке новоюліанський календар
Новоюліанський календар — це уточнений юліанський календар. Його у 1920-х роках запропонував сербський астроном Мілутін Міланкович. Правило високосних років у ньому точніше, ніж у юліанському, тому календар краще відповідає сонячному року.
До 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським. Тобто на практиці неперехідні церковні свята тепер припадають на ті самі числа, що й у громадянському календарі.
За новоюліанським календарем неперехідні свята відзначають багато Помісних Православних Церков: Константинопольська, Елладська, Румунська, Болгарська та інші.
Рішення ПЦУ
Перехід на новий стиль ухвалив Архієрейський Собор Православної Церкви України. Мета — щоб наші свята збігалися з календарем більшості Помісних Православних Церков і з громадянським календарем, за яким живе Україна.
Що змінилося
Неперехідні свята, які щороку припадають на одну й ту саму дату, тепер відзначають на 13 днів раніше, ніж за старим стилем:
- Різдво Христове — 25 грудня (раніше 7 січня);
- Богоявлення (Хрещення Господнє) — 6 січня (раніше 19 січня);
- Благовіщення — 25 березня (раніше 7 квітня);
- Успіння Богородиці — 15 серпня (раніше 28 серпня);
- Покрова Пресвятої Богородиці — 1 жовтня (раніше 14 жовтня);
- Святителя Миколая — 6 грудня (раніше 19 грудня).
Так само змістилися дні пам’яті святих, а також Успенський піст (тепер з 1 по 14 серпня) і Різдвяний піст (з 15 листопада по 24 грудня).
Що не змінилося
- Пасха (Великдень) і пов’язані з нею перехідні свята — Вербна неділя, Вознесіння, Трійця — обчислюються, як і раніше, за юліанською пасхалією, тобто за давніми правилами обчислення дати Пасхи. Дата Великодня залишилася такою самою, як і до переходу, і припадає на період від 4 квітня до 8 травня.
- Порядок богослужінь, віра, обряди і Таїнства залишилися незмінними. Змінилися лише дати.
Петрів піст
Петрів піст починається в понеділок після Неділі всіх святих, тобто залежить від дати Пасхи. А завершується він 28 червня, напередодні свята апостолів Петра і Павла, — це неперехідна дата. Тому тривалість посту щороку різна: у роки пізньої Пасхи він може бути дуже коротким, а інколи його може не бути зовсім.
Як не заплутатися
- Старі календарі й молитовники можуть містити дати за старим стилем. Звіряйтеся з актуальним церковним календарем ПЦУ.
- У застосунку «Церква поруч» розділ «Календар» і головний екран показують свято, піст і святих дня за календарем ПЦУ.
- Якщо у вас виникають сумніви, уточніть у своїй парафії — там підкажуть, як святкують у вашому храмі.
Новий стиль змінив дати в календарі, але не зміст свят. Різдво залишається Різдвом, Покрова — Покровою, а Літургія звершується так само, як і століттями до нас.
